MAKIIVKA

Makiivka, also spelled Makeevka (Ukrainian: Макіївка, translit. Makiyivka; Russian: Макеевка, translit. Makeyevka; former names: Dmytriivsk, Dmytriyevskyi) is an industrial city located in eastern Ukraine within the Donetsk Oblast (province), 25 km (16 mi) from the capital Donetsk. As of the 2001 Ukrainian Census, the city's population is 389,589 inhabitants, of these 178,475 (46 %) are men and 211,114 (54 %) are women. It is an important steel industry and coal mining centre of the country. Makiivka is a leading metallurgical and coal-mining center and has machinery and coking plants. Donetsk and Makiivka are so close together that it is hard to tell when one city ends, and the other begins.

Makiivka is comprised of a total of 5 raions (districts):

Hirnytskyi (Ukrainian: Гірницький район) — 107,835 inhabitants
Kirovskyi (Ukrainian: Кіровський район) — 52,768 inhabitants
Radianskyi (Ukrainian: Радянський район — 53,007 inhabitants
Tsentralno-Miskyi (Ukrainian: Центрально-Міський район) — 94,93 inhabitants
Chervonohvardiyskyi (Ukrainian: Червоногвардійський район) — 81,042 inhabitants
The city municipality of Makiivka includes also the following urban-type settlements (Ukrainian spellings are followed by Russian ones in parenthesis):

Velyke Orikhove (Bolshoye Orekhovoye)
Vysoke (Vysokoye)
Vuhliar (Uglyar)
Hruzko-Zorynske (Gruzko-Zorinskoye)
Hruzko-Lomivka (Gruzko-Lomovka)
Huselske (Guselskoye)
Zemlianky (Zemlyanki)
Kolosnykove (Kolosnikovo)
Chervonyi Zhovten (Krasnyi Oktiabr)
Khanzhonkovo (Khanzhonkovo)
Khanzhonkovo-Pivnichnyi (Khanzhonkovo-Severnyi)
Krynychna (Krinichnaya)
Lisne (Lesnoye)
Maiak (Mayak)
Mezhove (Rubezhnoye)
Nyzhnya Krynka (Nyzhniaya Krinka)
Proletarske (Proletarskoye)
Sverdlove (Sverdlovo)
Yasynivka (Yasinovka)
Kalinovo-Shidnyi (Kalinovo-Vostochnyi)
Buroz (Buroz)

For a long time Makiivka was thought to have been established in 1777, but recent research shows that it has been mentioned in historical records since approx. 1696. The city was established by the Cossack Makiy, and was named for him. The first mine was opened in 1875. In 1899 metallurgical settlement was founded nearby called Dmytriivsk.

Makiivka was only a small village when it was combined with nearby Dmytriivsk. Dmytriivsk subsequently developed as one of the largest coal-mining and industrial centers of the Donets Basin coalfield. In 1931, Dmytriivsk-Makiyivka was renamed Makiivka.

In 1939, the Jewish population of Makiivka was 8,000. In the German Operational Situation Report (USSR No. 177) of Nazi Chief of the Security Police dated from March 6, 1942 it is stated that as a result of the measures carried out by Einsatzkommando 6, both the Horlivka and Makiivka districts had been made "free of Jews". Nazis executed a total of 493 people here, among them 80 political agitators, 44 saboteurs and looters, and 369 Jews.

In September 2006, the first synagogue has been consecrated in Makiivka after almost 70 years. The house at 51 Lva Tolstogo street serves not only a synagogue but also a community center for a Jewish community of Makiiivka containing 2.000 members. The main rabbi of Makiivka is Eliyahu Kremer. Makiivka Jewish community chairman is Alexander-Mikhoel Katz.

Makiivka is crossed by severla railway lines: one is the Yasynuvata-Krychna line (Russian: Ясиноватая-Криничная), and the other is the Mospyno-Makiivka freight line (Russian: Моспино — Макеевка грузовая). The city also contains a tram line (since 1925) and a trolleybus system (from 1969). The city has a rail-way junction Khanzhonkovo (situated in the settlement where Aleksandr Khanzhonkov was born), and minor railway stations: Makiivka, Krynichna, Monakhovo as well as a number of railway bays.

On the territory of Makiivka there are 22 women's cathedrals, 73 religious organizations, and a women's monastery.

The city's inhabitants follow different religions, including: Ukrainian Orthodox Church - Moscow Patriarchate — 23 commuities; Ukrainian Orthodox Church - Kiev Patriarchate — 3 communities; Armenian Apostolic Church — 1 community; Roman-Catholic Church — 1 community; Islam — 2 communities; Jewish — 1 community; Krishna — 1 community; Protestant confessions — 41 communities.

Today, Makiivka has a total of 5 sport stadiums, 4 swimming pools, 90 sport gyms, 15 football fields, 5 children's sport schools, and 36 fitness rooms. There is also a sport school for physically disabled people.

Within the city, 35 different forms of sport are played, and there are a total of 35 sport organizations. There are also many campuses of the oblast's sport schools in Makiivja, including schools for: kickboxing, volleyball, heavy athletics, boxing, some other forms of wreastling, and judo.

 

 

Макіївка

Макі́ївка — місто обласного підпорядкування в Україні, Донецька область, північно-східне передмістя Донецька.

Населення 389 589 мешканців (перепис 2001). (Населення міськради 432 830 мешканців). Залізнична станція. Місто засноване у 1690 році. Статус міста з 1917 року.

Колишні назви: Дмитріївський, Дмитріївськ (1917—1931).

Місто Макіївка (до 1931 року Дмитріївськ) засноване в 1690 році. Історія міста починається з козацьких поселень Ясинівка, Нижня Кринка, Землянки, Макіївка, Щеглово, розташованих на межі Катеринославської губернії та Області Війська Донського, коли за указом Азовської губернської канцелярії стародавнє запорізьке поселення Землянки було перетворено у державну військову слободу. До початку 90-х років XIX століття на території Макіївської волості, у зв'язку з відкриттям і початком промислової розробки покладів кам'яного вугілля, формується Макіївський гірничий район і його адміністративний, торгово-промисловий і культурний центр — селище Дмитріївське, яке з часом стало основою міста Макіївка.

У липні 1917 року селище Дмитріївське отримало статус міста і стало центром Макіївського району. У лютому 1919 року Макіївський район було включено до складу Донецької губернії. У квітні 1922 року район як територіально-адміністративна одиниця ліквідований, а вся виконавча влада перейшла до міської ради. У 1931 році місто Дмитріївськ перейменовано на місто Макіївка.

Макіївка — місто з давньою історією, на його території знайдено 147 пам'яток археології, серед яких одне з найстародавніших в Україні кам'яне рубило доби раннього палеоліту. У місті зафіксовано 75 курганів, що залишено кочовими народами: скіфами, сарматами, половцями та іншими.

У середині XIX століття в Макіївці відкрито поклади вугілля, що коксується. Першу шахту побудовано у 1859 році. До 90-х років цього ж століття утворився Макіївський гірничий район із розвинутою мережею вугільних підприємств, який у 1904 році був реорганізований у гірничий округ. У 1907 році відкрито першу в Російській імперії районну гірничорятувальну станцію. На базі вугледобування почали розвиватися залізничний транспорт, металургійна, труболиварна й коксохімічна галузі промисловості.

Стрімкий розвиток міста, його індустріальної моці пов'язаний з довоєнним десятиріччям. У Макіївці на металургійному заводі збудовані перші вітчизняні механізовані доменна піч і блюмінг, відкрито єдиний в країні науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості. На 1941 рік у місті діють вже 60 підприємств. Макіївка забезпечує 12 % загальносоюзного вугледобування та 10 % виплавки металу.

Під час другої світової війни місто було зруйноване, а його економіці завдано величезної шкоди. Більше 30 тисяч мирних жителів міста загинули внаслідок масових розстрілів і повішень. 15 тисяч було насильно відправлено в Німеччину, 16611 солдат і офіцерів загинули на фронтах. 64 мешканці міста за героїзм і мужність були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 вересня 1977 року за великі успіхи, досягнуті трудящими міста в господарському і культурному будівництві, активну участь в боротьбі з німецькими загарбниками і в роки Другої світової війни і у зв'язку з 200-річчям з дня заснування (тоді датою заснування вважався рік 1777) місто Макіївка Донецької області нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Місто Макіївка розташоване в південно-східній частині України в межах 48 північної широти і 38 східної довготи, в 13 км від обласного центру м. Донецька.

Місто Макіївка — одне з промислових міст України, площею 425,7 кв. км. з населенням 418 тис. Мешканці міста представлені понад 100 національностями, більшість мешканців — українці та росіяни.

Макіївка є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Донецької області, містом обласного підпорядкування (постанова ВУЦВК від 02.07.1932).

Місто Макіївка має Статут територіальної громади м. Макіївки, котрий являється базовим нормативно-правовим актом громади, систематизованим зведенням принципів, норм, правил, традицій, що встановлюють порядок та процедуру здійснення місцевого самоврядування, відносини територіальної громади з державою та іншими суб'єктами права. Статут діє на всій території міста, має вищу юридичну силу відносно до інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування міста.

Місто має власну символіку — герб, прапор, гімн.

Адміністративний поділ
Макіївка ділиться на 5 районів (в дужках зазначена кількість мешканців):

Гірницький (107835)
Кіровський (52768)
Совєтський (53007)
Центрально-Міський (94937)
Червоногвардійський (81042)
Селища, що входять до складу міськради:

Велике Оріхове
Високе
Вугляр
Грузько-Зорянське
Грузько-Ломівка
Гусельське
Землянки
Колосникове
Красний Октябр
Кринична
Лісне
Маяк
Межове
Нижня Кринка
Пролетарське
Свердлове
Ясинівка

wikipedia.org